Творча лабораторія

Тема: «Українська сучасна книга сьогодні» - насичена інноваційними підходами до популяризації української художньої книги

Програма роботи на 2014 рік:

1. «Література рідного краю» - інтелектуальні он – лайн – ігри «Краєвид»,
Діалог – відео конференція з письменниками і поетами Жовтневщини і Миколаївщини в режимі SKYPE

2. Огляди - презентації нових надходжень літератури за 2014 рік
1квартал – творчість Ліни Костенко, Марії Матіос, Ірен Роздобудько, Марини та Сергія Дяченків, Сергія Жадана та інших українських сучасних поетів (26.02.2013 року пройшов огляд літератури для різних категорій користувачів)

3. Популяризація творчості Тараса Григоровича Шевченка протягом 2014року:Літературний календар «В славі живій Кобзаря»

2014 рік

Комплекс заходів до 200 – річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка

“Шевченко – це митець, художник,

який відкрив для української нації

двері в безкінечність.

Він є гарантом нашої вічності…”

Микола Жулинський.

2014 рік, з метою гідного відзначення 200-річного ювілею видатного сина українського народу, Указом Президента України від 11.04.2012 № 257/2012 оголошений Роком Тараса Шевченка.

Неперевершений світоч української культури, геніальний поет, художник, мислитель Тарас Григорович Шевченко відомий в історії України як непохитний борець за її державну незалежність та політичнусамостійність, за повне визволення українського народу від національного й соціального гноблення. Його пройняті демократичними ідеями твори набули популярності серед громадськості та широких народних мас. Тарас Шевченко піднісся до вершин людського духу, до вершин вселюдської любові, бо був найбільшим патріотом України, заповідав нам любити свій народ, плекати свою культуру.

Тарас Шевченко був людиною універсальних обдарувань та інтересів. Все його життя і творчість були присвячені народу.

СІЧЕНЬ 2014 року

Засідання круглого столу

«Обличчя української історії»

Лютий 2014 року

Усний журнал: «Невідомі сторінки біографії Кобзаря»

Т.Г. Шевченко писав: “Історія мого життя складає

частину

історії моєї Батьківщини”

. Ці слова найточніше виражають

зміст його життя і творчості.

.

Березень 2014 року

Читацька конференція:

Тарас Шевченко – національний всесвіт,

духовне небо України»

Творчість Тараса Григоровича, та вірші Шевченка влилися в нашу променисту повсякденну дійсність, як могутня ріка вливається в океан. Зараз, як ніколи, розкривається величезна цінність тих високих вимог до людини, які проголосив Шевченко. «Алмазом добрим, дорогим сіяють очі молодії» мільйонів Шевченкових нащадків — славних своїми ділами .

«Сьогодні, — говорив Павло Тичина, — думи Тараса Григоровича Шевченка є нероздільні від дум нашого народу. І тому народ так часто і так охоче в творчі хвилини звертається до свого поета». «Нев'януча художня спадщина Кобзарева, — писав Олесь Гончар — органічно входить у духовне життя нашого суспільства, яке ставить собі на меті виховати людину високих моральних якостей, людину трудолюбиву, мужню, чесну, вільну від обтяжливих пережитків минулого»,

Прилучення до світу прекрасного, вірші Шевченка, є важливим чинником морального удосконалення особистості, а значить, і суспільства. Чистою і чесною, гуманною і правдивою, працьовитою і товариською, сповненою власної гідності і пошани до всіх, хто працює, повинна бути людина.

В цій щедрій на любов, добро, приязнь і взаємопідтримку людині, те, про що мріяв, до чого прагнув досягти всією своєю творчістю Тарас Григорович Шевченко. Це — краса, велика, всемогутня сила прекрасного. Нагадаємо, що у своєму Щоденнику (18 листопада 1857 року) Шевченко захоплено вигукує: «Какое животворно чудное злияние красоты на душу человека!» Краса — це вияв найвищої радості життя.

Вірші Шевченка та його творчість є живою й діючою силою. Це прекрасно висловив Максим Рильський : ...В сім'ї великій, У цвіту садів прекрасних Буде жити він вовіки, Як безсмертний наш сучасник.

В Тарасі Григоровичі Шевченкові ми бачимо нашого сучасника і соратника; він дорогий, близький нам своїм немеркнучим словом, та своїми віршами, його слово звеличує красу боротьби і перемоги, виховує найкращі людські почуття, закликає до дружби і творчого співробітництва народів світу.

Квітень 2014 року

Поетичний вернісаж «Віршів віночок від Тараса»

Шевченкове слово було і є таким же свіжим, діючим та закличним.

Вірші Шевченка завжди остаються цікавими для сучасників. Справдилося пророкування геніальної Лесі Українки, висловлене в поезії «На роковини» (1911) з нагоди 50-річчя з дня смерті, Тараса Шевченка:

Усе знесла й перемогла

Його любові сила.

Його великого вогню

І смерть не погасила

Українська класична література всім своїм розвитком блискуче підтвердила це. Панас Мирний, Павло Грабовський, Іван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Українка з гідністю несли творчі заповіти Тараса Шевченка, збагачуючи скарбницю світової літератури.

Вірші Шевченка та його творчість є живою й діючою силою. Це прекрасно висловив Максим Рильський : ...В сім'ї великій, У цвіту садів прекрасних Буде жити він вовіки, Як безсмертний наш сучасник.

Травень 2014 року

Літературний вечір пам’яті поета «Кобзарева струна не вмирає»

«Від Мангишлаку до Вашингтона» - Пам’ятники Кобзарю.

Ім’я Тараса Шевченка відоме в усьому світі, його ім’ям в Україні названі навчальні заклади, театри, площі, вулиці, міста, села. Національна опера України, Київський національний університет, центральний бульвар міста Києва – носять ім’я Тараса Шевченка.

Перше скульптурне зображення поета і художника було створене у Санкт – Петербурзі вже через рік після смерті, а перший пам’ятник на українській землі встановили у Харкові в 1897 році.

Майже на усіх континентах світу, крім Африки, Є ПАМЯТНИКИ Шевченкові, у 47 країнах світу – 100 монументів

Мистецтвознавці називають самим оригінальним пам’ятник Кобзареві у Римі, де поет зображений в образі античного філософа.

Червень 2014 року

Поетичний вечір

«Нас єднає Шевченкове слово»


Перша збірка творів Т. Шевченка видається у 1840 р. під назвою «Кобзар»До неї увійшли «Думи мої », Перебендя, «Катерина», «Тополя», «Думка», «До Основяненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч». Особливе місце серед ранніх творів Шевченка та постатей у його поезії відводиться соціально – побутовій поемі «Катерина» про трагічну долю української дівчини, яку знеславив московський офіцер. «Катерина мала таке важливе значення для Шевченка, що у 1842 р. використавши сюжет поеми «Катерина», Тарас намалює картину.

Ранній Шевченко — поет-романтик. Це романтизм протесту проти існуючої дійсності, в основі якого — мрії поета про кращу долю народу й утвердження його права та права окремої людини на свободу. Романтичний герой раннього Шевченка — це насамперед борець за волю — Тарас Трясило («Тарасова ніч»), Підкова («Іван Підкова»), Гонта, Залізняк, Ярема («Гайдамаки»), Гамалія («Гамалія»). Саме від ранньої творчості бере початок характерне для художньої системи зрілого Шевченка органічне злиття романтичного й реалістичного начал. Воно наявне уже в поемі «Катерина» й у романтичній поемі «Гайдамаки».


Липень 2014 року

Тематичний вечір

«Жінки в житті Т. Шевченка»

Першим коханням, Першим сильним почуттям Тараса Григоровича стала його подруга по дитинству – Оксана Коваленко. Її трагічна доля стала його особистою трагедією. Їй він присвятив поему «Мар’яна чарівниця»

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились,

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Портрет Ганни Іванівни Закревської.
Г. І. Закревська (народ. 1822 р.) — дружина П. О. Закревського.
У листі до В. О. Закревського від 10.XI 1843 р.

з Яготина Шевченко пише: «А Ганні вродливій скажи, що як тільки

очуняю та кожух пошию,то зараз і прибуду з пензлями і фарбами на цілий тиждень...»
Ликера – Полусмакова Ликера Іванівна (1840-1917), наречена Шевченка. Народилася в селі Липів Ріг Ніжинського повіту Чернігівської губернії (нині – Ніжинського району Чернігівської області), була кріпачкою поміщиків Ма­ка­ро­вих, залишилася сиротою. Привезена до Петербурга 1859 р. й відпущена на во­лю, слугувала в домі В.Я.Карташевської – сестри Шевченкового знайомого М.Я.Макарова, де Шевчено познайомився з нею на початку 1860 року. Влітку 1860 р., коли Ликера (після від’їзду своїх панів за кордон) жила в родині Н.М.Забіли на дачі в Стрєльні під Петербургом, Шевченко часто зустрічався з нею, привозив дарунки, справив весільний одяг і мав намір одружитися.

Княжна Варвара Миколаївна

...Ваш добрый ангел осенил
Меня бессмертными крылами
И тихостройными речами
Мечты о рае пробудил —
такими рядками закінчується присвячення до поеми " Тризна", створеною Т.Шевченко в Яготині. Перед присвяченням після заголовка написано: "На пам'ять 9 листопада 1843 року. Княжні Варварі Миколаївні Репніной".

Портрет О. Ускової 1853 – 1854рр.

Літературно поетична експедиція

Шевченко - поет

Незважаючи на короткий життєвий шлях, Тарас Шевченко залишив великий відбиток у літературі і художньому мистецтві. Шевченко писав, в основному, в жанрі поеми («Гайдамаки», «Сон», «Катерина» та ін.), балади («Причинна»), повісті («Княгиня», «Музикант»). Загальновідомі збірки його віршів — «Кобзар» (рання творчість), «Три літа», «У казематі» (написані в ув'язненні).

Новий період творчості Шевченка охоплює 1843—1847 рр. (до арешту) і пов'язаний з двома його подорожами в Україну. За назвою збірки автографів «Три літа» (яка включає поезії 1843—1845 рр.) ці роки життя й творчості поета названо періодом «трьох літ». Сюди ж фактично належать і твори, написані в 1846—1847рр. (до арешту).

З жовтня по грудень 1845 р. поет переживає надзвичайне творче піднесення, пише один за одним твори «Єретик», «Сліпий», «Наймичка», «Кавказ», «І мертвим, і живим...», «Холодний яр», «Як умру, то поховайте» («Заповіт») та ін.

Поема «Сон» стала принципово новим явищем у літературі не лише України, а й усієї імперії. У ній вперше в історії сатири самодержавство викривалося з позицій кріпосного селянства, яке усвідомило себе (в особі Шевченка) політично.

Романтичний образ-характер патріота, борця «за темнії люди» створив Шевченко в поемі «Єретик» (1845), написаній на сюжет із національно-визвольної боротьби Чехії XV ст. Його Гус, зберігаючи риси історичного Яна Гуса, є водночас образом ідеального героя, яким його уявляє народ (непохитність переконань, самопожертва, справедливість).

Риси ідеальності мають і позитивні образи-характери соціально-побутових поем з життя українського села — «Наймичка», «Сова» — та історично-побутової поеми «Невольник». В образах Ганни («Наймичка»), удови («Сова»), Степана, Ярини та її батька («Невольник») поет утілив свій (власне, народний) ідеал життя «по правді». Його образам селян властиві органічна моральність, самопожертва, доброта й непоказний, «тихий» героїзм — не раптового душевного спалаху, а всього життя.

Поезії, написані на засланні, становлять новий етап творчого розвитку Шевченка. Його творчість цих років має характерні особливості, зумовлені новим життєвим досвідом. З десяти років заслання на активну поетичну діяльність припадають тільки перші три. Та за ці три роки він написав більше поезій, ніж за всі інші періоди творчості. Він пише побутові («Княжна», «Марина», «Москалева криниця», «Якби тобі довелося...», «Петрусь», ін.) та історичні поеми й вірші («Чернець», «Іржавець», «Заступила чорна хмара», «У неділеньку у святую»…), вірші й поеми сатиричного змісту («П. С.», «Царі»). У ліриці, яку поет започаткував циклом «В казематі», з трагічними мотивами мук самотності, нудьги, ностальгії органічно поєднується героїчний мотив нескореності, духовного опору царизму. У роки заслання остаточно утверджується й поглиблюється реалістичний психологізм Шевченка.

Поряд із віршами, викликаними переживаннями арешту й заслання, велике місце в ліриці цього періоду займають автобіографічні поезії, навіяні спогадами про минуле («Якби ви знали, паничі», «Мені тринадцятий минало», «Г. 3.», «Якби зострілися ми знову», «N.N. — Сонце заходить, гори чорніють», почасти «А.О.Козачковському» та ін.).

Вересень 2014 року

Інтернет – сервіс

КОРИСНІ ІНТЕРНЕТ -РЕСУРСИ

- Тарас Григорович Шевченко

http://litopys.org.ua/

Електронна бібліотека давньої української літератури. Українські літописи, хроніки, житія, апокрифи, граматики, лексикони, історично-мемуарна проза, перекладні та поетичні твори. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації. Повне зібрання творів Тараса Шевченка. Літопис життя і творчості. Спогади про Шевченка. Біографія Т. Г. Шевченка за спогадами сучасників.

- Відомий – невідомий Тарас Шевченко

http://www.nibu.kiev.ua/

У каталозі книжкової виставки "Відомий і невідомий Шевченко" відображено видання поетичних, прозових і мистецьких творів Т.Г.Шевченка, а також зібрання графічної Шевченкіани в колекції Музею книги і друкарства України. Окрім того, у каталозі представлені фундаментальні новаторські монографії видатних істориків, критиків, культурно-громадськіх діячів української літератури з даної проблеми.

- Національний музей

http://museumshevchenko.org.ua/

Національний музей Тараса Шевченка презентує творчий доробок та життєвий шлях академіка Імператорської академії мистецтв, українського художника, поета, філософа, громадського діяча.

- Енциклопедія життя і творчості Тараса Шевченка

http://www.t-shevchenko.name/

Даний проект має на меті дати вичерпну інформацію про Тараса Шевченка. В основу проекту покладено повне зібрання творів поета, видане в Києві видавництвом «Наукова думка» в 2001 – 2003 рр., використовуються також інші видання, в першу чергу «Повне зібрання творів в 10 томах» (К. : 1961 – 1963 рр., тт. 7 – 10, присвячені мистецькій спадщині).

- Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України

http://www.ilnan.gov.ua/

Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Національної академії наук України має відділ шевченкознавства, основний напрям роботи якого — вивчення літературної спадщини Тараса Шевченка, основних проблем його творчого мислення; монографічний аналіз його творів у їх цілісності. У роботі акцентуються націологічні моменти — роль Шевченка в становленні національної ментальності, у творенні національної літературної мови, нової української літератури, нових модифікацій літературних жанрів, як творця унікальної поетики. Досліджуються також рецепція постаті й творів Шевченка різними видами мистецтва.

- Кобзар

http://kobzar.info/

Цей портал - це спроба через призму Шевченківського віщого слова та на прикладі його життя показати найвищу академію українського народу, у якій сконцентровано все - наша мова, історія, звичаї та традиції; наша етика та естетика; національна філософія та духовність.

Жовтень 2014 року

Літературна експедиція

Шевченко-географ-дослідник

Одна з найбільш маловідомих сторінок біографії великого Кобзаря - участь в Аральскій географічній експедиції 1848-1849 років.

Її організація була покладена на капітан-лейтенанта флоту Олексія Івановича Бутакова, який очолив експедицію за рекомендацією всесвітньо відомого мореплавця Ф.Ф. Біллінсгаузена.

В Оренбурзі Бутаков звернувся до начальника Оренбурзького краю генерала В.А. Обручева з проханням включити до складу експедиції рядового Шевченка як художника, оскільки за відсутності фотографій успіх її залежав би від того, як вона наочно оформлена. Крім того, це б дозволило Шевченку малювати, писати і разом з тим позбавило б його труднощів солдатської служби. Вирішити це питання було не так просто, бо Тарас Григорович в солдати відправлений з таким вироком: «Художника Шевченко за сочинение возмутительных и в высшей степени дерзких стихотворений определить в Оренбургский отдельный корпус, поручив начальнику иметь строжайшее наблюдение, дабы от него ни под каким видом не могло выходить возмутительных и пасквильных сочинений».

З 5 травня 1848 року Тарас Григорович - художник-дослідник Аральської географічної експедиції. Про це радісно повідомляє у листі А. Лизогубу: «Я тепер веселий йду на оте нікчемне море Аральське. Не знаю, чи вернувся тілько!.. А йду, їй-богу веселий». А небезпека для учасників експедиції дійсно була: в степу загроза захворіти холерою чи чумою, потонути в бурхливому недослідженому морі, загинути в сутичці. Південне узбережжя Аралу входило у Хивинське ханство, вороже до Російської імперії.

Тарас Шевченко нарешті скинув ненависний йому солдатській мундир і, за свідченням очевидців, ходив у парусиновій сорочці і шароварах, а зимою - у чорному сюртуку і драповому пальті. Про це пише О.І. Макшеєв, штабс-капітан Генерального штабу, заступник начальника експедиції. З ним Тарас Григорович найбільше подружився, і під час сухопутної подорожі жив разом в одному наметі- «джоламейці». Ось що згадує Макшеєв у своїх спогадах: «Шевченко был весел и по-видимому очень доволен раздольем степи и переменного своего положения. Походная обстановка его нисколько не тяготила».

Через три місяці, з 30 липня 1848 року починається морська частина експедиції. На шхуні «Kонстантин» було двадцять сім чоловік і з них чотири офіцери. Шевченко разом з Вернером плавають на кораблі у офіцерській каюті.

Тарас Григорович багато малює: пейзажі, портрети. Збереглось понад сто робіт, серед них – «Днювання експедиційного транспорту в степу», «Крутий берег Аральського моря» та інші. Натхненно пише.

З приходом весни експедиція продовжувала дослідження моря, аж до 22 вересня 1849 року. Звіт Аральської географічної експедиції був гідно оцінений великими географами О. Гумбальдом і В.Семеновим Тянь-Шанським. Німецький учений, ознайомившись з ним, написав: «Це істинно відкриття в географії». Семенов Тянь-Шанський, підсумовуючи результати досліджень, підкреслив, що її успіх був би неможливий без чудових ілюстрацій Т.Г.Шевченка.

Листопад 2014 року

Вернісаж шевченківської художньої спадщини

«Шевченко-художник»

25 квітня 1838 року в домі K. Брюллова сам Василь Андрійович Жуковський вручив Тарасу Шевченку відпускну. З цього ж першого дня волі він стає учнем Академії мистецтв, увесь поринає у світ навчання і творчої праці - і як художник, і як поет.

Карл Брюллов стає учителем Шевченка. Перед молодим художником розкривається дивосвіт мистецтва, велике таїнство і чародійство барв, живопису.

Художні твори Шевченка Академія мистецтв невдовзі відзначає срібними медалями. Та вже і в цей час в душі молодого митця над сріблом академічного живопису бере гору золото народного слова.

Величезна роль у самовизначенні Шевченка як художника, поета і революціонера належала Петербургу, місту, в якому він провів загалом 17 років свого життя.

Живучи в Петербурзі, Шевченко не втрачав своїх зв'язків з Україною...

Він нерідко бував у Ширяєва, і вони розмовляли вечорами, іноді він в нього читав і декламував твори Пушкіна і Жуковського. Майстерня Ширяєва стала особливо відомою в 1836 році після здійснення розпису стін і плафонів Великого театру в Петербурзі. Чимала частина цього декоративного живопису була виконана Шевченком, в той час уже значним рисувальником.

Поет i художник жили в душi Шевченка-митця завжди, бо писати й малю­вати вiн любив однаково. Спадщина Шевченка-художника налiчує близько шiстдесяти автопортретiв, портрети на замовлення, картини циклу «Живописноï Украïни», офорти,гравюри. Т. Шевченко має звання академiка-гравера.

Картини Шевченка є в Харкiвському художньому музеï, Киïвському ме­морiальному музеï iменi Т. Шевченка, в Академiï мистецтв у Петербурзi, в музеï Т.Шевченка в Каневi.

Тарас Шевченко — автор більше 1000 художніх робіт, в основному, це пейзажі, портрети, жанрові малюнки. Він досконало володів технікоюнаписання картин олівцем, пером, аквареллю та олією. Шевченку було присвоєно ступінь академіка з гравірування. Випущений альбом картин Тараса Григоровича Шевченка «Живописна Україна».


Грудень 2014 року

Урок культури

Шевченко-драматург

Тарас Шевченко - не лише поет і прозаїк, а й драматург. Написав він кілька п'єс, але повністю збереглися лише драма «Назар Стодоля» та уривок з історичної драми «Микита Гайдай», в якій ідеться про національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти під керівництвом Богдана Хмельницького.

Захоплюючись театром, Т. Шевченко пробує свої сили в драматургії, створює історичну трагедію «Микита Гайдай» (1841), працює над соціально-побутовою драмою «Cлепая красавица». Pосійською мовою написана й драма «Назар Cтодоля», згодом перекладена (частково - самим Т. Шевченком) українською мовою для постановки на сцені аматорського студентського театру Медико-хірургічної академії в Петербурзі.

Отже, він був поетом, драматургом, прозаїком, мислителем, істориком, етнографом, фольклористом і художником, який залишив велику образотворчу спадщину - понад тисячу творів.

Українська література попередніх століть (творчість Kотляревського, Гребінки, Метлинського, Kостомарова) та красне письменство інших народів також мали вплив на формування літературних смаків Шевченка. Йдеться передусім про російську і польську літератури. Проте основне джерело його творів - життя народу, зокрема покріпачених селян.

· Перегляд документальних та відео – фільмів про Т.Г.Шевченка – протягом року:

- «Великі українці» - розповідає Богдан Ступка;

- «Мій Шевченко» (Шевченко художник);

- Тарас Шевченко «Заповіт»;

- «Обличчя української історії» - біографія Великого Кобзаря;

4. Презентації нових книг:

1. Микола Жулинський Українська література творці і твори. Учням, абітурієнтам, студентам, учителям. - Київ:»Либідь», 2011 .-1152с.

6. Літературні портрети 2013 року: презентації творчості:В. Сосюри, Т.Шевченка, О.Кобилянської, Г.Квітки – Основ’яненка, Б Грінченка та інші

7. Літературний квест «Шануй українське– читай Кобзаря»

8. «Літературна карта сучасної України» – День відкритих дверей – щоквартально

9. «Миколаївська Книга – 2014» - презентації нових книг – протягом року

10. «Запрошуємо на зустріч з Книгою» - цикл презентацій нової літератури для юнацтва Тиждень юнацького читання березень 2013 року

11. «Україна – бібліотечна» - подорож віртуальними енциклопедіями

Кiлькiсть переглядiв: 135

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.